Духовні практики: куди їхати і чого очікувати

Духовні практики – це практики, які допомагають краще пізнати себе, знайти відповіді на питання, стати спокійніше, по-іншому подивитись на життя і часто, навіть, змінити рід діяльності.

Проект пошуку та букінгу авторських подорожей Escapewithpro зустрівся з одним з експертів – організаторів мандрівок з духовними практиками, який також розповість про традиції нових країн. Читайте інтерв’ю та надихайтеся на свою наступну подорож.

Ну що, Женя, давай за традицією почнемо з бліц-опитування, ти не проти?

Не проти.

Окей, скільки тобі років?

36

Звідки ти родом?

Ось звідси, з Києва.

Скільки країн ти відвідав?

Не так багато, близько двадцяти. Щось ближче до цього.

В тебе є улюблена країна або регіон?

Улюбленої, напевно, немає, є багато країн, які я люблю і останні, напевно, десь років 10 регулярно їжджу з людьми, подорожую. Щось в азіатському регіоні Тибет, Індія, Непал. Я також люблю Мексику, Перу.

І останнє питання, який у тебе звичайний спосіб пересування під час подорожей?

На автобусі, як правило, на мікроавтобусі.

Женя, розкажи для початку, що таке подорож з духовними практиками, в чому суть?

Ми їздимо по місцях, країнах, де досі існують традиції осягнення. І це не зовсім подорожі для того, щоб поїхати і просто подивитися на якісь місця. Це перш за все подорожі для того, щоб люди могли зустрітися з охоронцями традицій, для того, щоб люди могли самі спробувати посидіти, споглядати, відчути ті місця, на яких до них досягали реалізації.

Я правильно розумію, основне – це місце куди їдеш, і від цього залежить дуже багато – якість змін, пізнання?

Ну основне – це перш за все залежить від людини, від її намірів, щирості, відкритості. Місце може допомогти людині в тому сенсі, що місце може розкрити її внутрішні усвідомлення.

Ти згадав таке поняття, як певний результат. Який результат ти маєш на увазі? Що відбувається з людьми під час таких подорожей, якась трансформація?

По різному, тут знову залежить від того, з якими намірами приїжджає людина. Природньо завжди відбувається якась трансформація, зміна простору, зміна обставин. Виникають відчуття нових енергій, з якими людина взаємодіє. І що ми називаємо трансформацією? Це не завжди приємний момент, іноді людині некомфортно на якийсь час для того, щоб з чимось розлучитися, відкрити собі щось нове. Звичайно, бувають трансформації перш за все позитивні, коли у людини розширюються границі її сприйняття і якщо ми говоримо про результат, то багато є різних можливих результатів.

Можеш надати конкретні приклади.

Конкретні приклади – це коли людина повертається і стає трохи більш спокійною, ясною і усвідомленною. І коли її картина світу сприйняття цілісна, виникає певна цілісність.

Жень, назви 5 найцікавіших місць для духовних практик на твою думку.

Є таке популярне місце і всім відоме як Кайлаш. Я б тут сказав, що це не тільки Кайлаш, напевно, весь Тибет. Подвійна тема бо з одного боку я люблю Тибет, з іншого боку я люблю його традиції. Я їх практикую. Такі як буддизм, гонську традицію. Недарма Тибет називають дахом світу. Тому що, як правило, це плато, яке знаходиться на висоті 3,5 тисяч метрів з горами там 6-7 тисяч метрів. Тому там, в принципі, будь-яка людина, що прагне заспокоїтися, трошки усвідомить хто вона і так далі. У неї там є  можливість це зробити тому що у високогір’ї багато емоцій уходять і людина стає трохи більш спокійною і якщо вона починає емоціонувати – вона починає не дуже добре себе там почувати. Світ її вчить, скажімо так.

Розкажи ще інші свої місця, які ти любиш.

Ну, я дуже люблю Гокарну в Індії, так, це зараз досить популярне місце але теж дуже залежить від того, як з ним взаємодіяти, що там робити. Ось туди я, як правило, приїжджаю, я люблю шіваїтску традицію, йогічну традицію і це місце можна назвати місцем сили. Тому що дуже по різному можна інтерпретувати, що таке місце сили, але в даній ситуації – це місце в якому у зовнішній природі є така повна гармонія, рівновага 5 елементів: землі, води, вогню, повітря і простору.

Якщо ще якісь місця, не знаю як п’ять, є багато місць. Я дуже полюбив Іран, наприклад.

Що там особливого, розкажи.

Іран – це така, можна сказати, праматір багато в чому, в певних традиціях. Дуже багато в чому. Ну є таке місце в Ірані – Сузи. Воно, навіть, у Біблії описано. І в одному місці знаходиться 12 шарів різних цивілізацій. Ось є курган, такий пагорб і якщо археологи знімають шари – образно кажучи 500 років тому, 1000 років тому, 1,5 тисячі, 2 тисячі, 10 тисяч.

Різні епохи.

До 70 тисяч років. Так, різні епохи залишали різну спадщину. Але це просто показник того, що це місце було жиле дуже давно, що люди хотіли туди. Люди прагнули там жити, люди прагнули там будувати храми. І таких місць у Ірані багато. Але Іран, насамперед, звичайно гарний своєю природою, своїми людьми: персами, курдами. Багато дуже побоюються їхати до Ірану, наприклад, з політичних міркувань, але я можу сказати, що це одні з кращих людей, яких я взагалі бачив у світі.

Є таке місце, де поховані перські царі. Там був такий перший цар Кир. Але вважається, що не в цьому місці його гробниця, а всіх 4, 5, 6 царів, які були після Кира. І там є ось такий, ніхто не знає, що це за будова, його називають куб Заратустри. І ось ми якось там були в минулому році.

Так просто сідаєш недалеко від цього місця. Якщо володієш певним тихим станом, спогляданням, ти нічого не робиш, а у тебе виникає певний дуже сповнений життям, цілісний та ясний стан.

Хороші місця, допомагають людині згадати, що вона цілісна. Я дуже люблю за це Мустанг. Це таке королівство в Непалі. Теж можна сказати, що це Тибет, старий Тибет. Раніше він був Тибетом.

Але Мустанг я дуже люблю за те, що там дуже багато місць, де практикують йогіни, є печери, відлюдники і приголомшлива природа і людина, якщо тиждень їде по таким певним сакральним місцям, і може йти, ходити довго по горах – це дуже трансформує її. Це прибирає всяке лушпиння. Людина заспокоюється і якщо вона правильно включилася, з’являється така красива життєва енергія і життя налагоджується.

Тепер розповім про Перу. В цілому Перу теж унікальний простір. Виділити одне місце не так просто. Ну є звичайно таке супер мега відоме місце як Мачу-Пікчу, про яке всі чули. Я його теж люблю, але воно таке. На сьогоднішній день там 500 туристів на день.

Правильно ходити в такі місця, де досить велика територія, яка дозволяє посидіти відчути, усвідомити це місце. Не просто подивитися його, а провести там якийсь ритуал взаємодії з цим всім. Щоб люди змогли трішки перенестися в ту традицію, в ту культуру, в те світосприйняття, яке настільки гармонійно вписалося в природу.

По Мачу-Пікчу це дуже добре видно і по іншим Перуанським містам. Що люди не руйнували, не зносили гору, а вбудовували своє життя в цей простір.

Об’єднувалися з ним, взаємодіяли з ним. Сенс таких подорожей, щоб люди повернулися до природи. Тому що повертаючись до свого дому, з якого ми вийшли, повертаючись до матері-землі, батькові-сонця, ми повертаємося до природи, у нас більше шансів повернутися до себе. Більше шансів зрозуміти свою природу.

Це один з основних моментів і тому Перу в цьому сенсі дуже добре, тому що дуже різний ландшафт: від джунглів до гір, пустелі, вулкани, і це все сконцентровано на одній території. Переміщаючись десь на автобусах, десь на літаках перелетіти, але там 2-3 тижні і людина отримує таке цілісне переживання країни і відчує її традиції, взаємодіє з людьми.

Ми там дуже часто, я люблю їздити в Перу, щоб там були якісь ритуали з місцевим простором. Місцеві традиції того ж шаманізму, які до сих пір ще добре проявлені.

Ми завжди коли їздимо, розуміємо, що ми приїхали у гості. І ми приїхали в гості не тільки до людей, ми приїхали в гості до простору, до землі, до її духів.

Потрібно поважати це місце.

Природно не просто поважати, а ще знайти з ним правильний образ взаємодії. Тому ми часто робимо якісь ритуали подяки.

У кожної людини має бути унікальна взаємодія?

Ну взаємодія завжди унікальна, але є певні принципи, яких краще дотримуватися, коли ви потрапляєте в якісь місця. Такі стародавні, насправді, досить принципи. Ми намагаємося завжди усвідомлювати ось ці спадщини предків, які нам залишились. Якщо ми поважаємо своїх предків, то поважаємо гори, річки і так далі. Дуже добре, коли людина приходить і, навіть, такий простий приклад.

Один з моїх наставників – непальський шаман. Ось він мене навчив такому простому ритуалу – береться жменя рису, підноситься – матері, яка народила, матері землі, матері воді і від серця в річку або у водойму, підноситься це тричі. Потім робляться ще певні речі, які з одного боку віддають данину поваги, подяку матерям, а з іншого боку відбувається такий процес об’єднання з водою, землею, з простором, які оточують нас.

А ще дуже цікаво дізнатися, твою думку, які у тебе найулюбленіші 5 духовних практик.

Ну, напевно, 5 буде не коректно говорити. Але я можу сказати, що по суті коли ми їдемо в якісь місця дуже важливо щоб то, що ми там практикуємо, ті методи, які ми там використовуємо, вони були в гармонії, кореляції з простором. За цим, якщо ми їдемо в Тибет, то крім якихось принципових, споглядальних практик, які ми використовуємо в різних місцях, це ще конкретно пов’язані з Тибетським буддизмом. Якісь методи, які дозволяють там навчитися концентруватися, споглядати, навчитися сприймати простір, взаємодіяти, десь мантрами. Як правило, коли ми їдемо, ми часто взаємодіємо з ламами, які передають якісь практики людям, для того, щоб вони могли з цими методами взаємодіяти з простором.

Ну є такі принципові методи, яким я вчився багато років в різних традиціях. Мій майстер мене навчив такому методу порожньої форми Олега Птухіна, який я часто використовую в різних місцях.

Що це за метод, розкажи коротко.

Ну є такі принципові методи, яким я вчився багато років в різних традиціях. Мій майстер мене навчив такому методу порожньої форми Олега Птухіна, який я часто використовую в різних місцях.

Цей метод, насамперед, структурованого сприйняття внутрішнього і зовнішнього простору. Взаємодія з життям в потоці переживань, які пов’язані з тим, щоб людина могла в будь-якому місці будучи в такому пустотному сприйнятті взаємодіяти з тим, що її оточує. І залишатися в той же час перш за все людиною між небом і землею. І щоб це переживання відбувалося на всіх рівнях – на рівні фізичного тіла, на рівні почуттів, на рівні свідомості. Це все добре, але найголовніше – це щоб саме це непостежиме, непізнаване, то частиною чого ми є, і що є нашою початковою природою. Щоб ось цей дух почав сяяти. А вже якщо у людини дух…

Потрібно що б людина очистилася від всього непотрібного?

Ну можна сказати, що для того щоб дух засвітився, потрібно просто звільнитися від усього зайвого, але звільнитися грамотно. Не так, що звільнитися від гаманця де-небудь, або там від квартири, коли повертаєшся додому. Звільнитися часто від таких емоціональних прихильностей, які перекривають часто людині природне сприйняття. Звільнитися від напруг, від ілюзій, ось в цьому основний зміст.

Жень, спасибі велике, що ми сьогодні зустрілися, що ти нам багато чого цікавого розповів. Дякуємо!

Подивитись всі подорожі з Євгенієм: https://bit.ly/2T6L7wq

Відео інтерв’ю з Євгенієм: https://www.youtube.com/watch?v=bwrFhtCMBeA&t=4s

Цей матеріал створено за підтримки партнера онлайн сервісу пошуку та букінгу авторських подорожей по всьому світу Escapewithpro

Теги: