Гірше не буває: країни з поганим Wi-Fi-підключенням • dovkola

Приїхавши до нової країни, ви зазвичай маєте якийсь план – щонайменше, швидко та зручно дістатися до свого готелю, хостелу або апартаментів. На перший погляд, це не виглядає складною задачею, але майже усі корисні додатки, які ви передбачено завантажили на свій смартфон, не працюють без доступу до інтернету. Розраховуєте на безкоштовний Wi-Fi? Вимушені застерегти: на вас можуть чекати певні проблеми.

Безкоштовний доступ до Wi-Fi може мати обмеження за часом: 30 хвилин або 1 година. Уявіть собі, ви маєте провести в аеропорті найближчі 4 години, 3 з яких пройдуть у нудьгуванні без інтернету. І хоча в інтернеті є лайфхаки про те, як оминути ці часові ліміти, вони не завжди дієві.

Платний доступ. На жаль, за використання публічного Wi-Fi – в аеропортах, готелях, і навіть деінде у місті – можуть стягувати плату. Прорахувати це ніяк неможливо, адже платний доступ не залежить від певних критеріїв, наприклад, від рівня готелю або хостелу.

Повільне підключення до інтернету – справжній бич нашого часу. Вам потрібно негайно завантажити щось, відповісти на повідомлення або просто відкрити сторінку в одній із соціальних мереж, але Wi-Fi у місцевій кав’ярні залишає бажати кращого. Звичайна ситуація для публічних місць: швидкість пригальмовується через велику кількість людей, які водночас намагаються під’єднатися до однієї точки доступу.

Небезпечність відкритих публічних мереж (крадіжка приватних даних, можливість «підхопити» шкідливе ПЗ тощо) – це не міф, а доволі реальний ризик. Під час організації публічної мережі на чільному місці опиняється доступний інтернет, а ось правилами безпеки часто нехтують – дефекти методів шифрування, відсутність ізоляції клієнтів між собою і, звичайно ж, віруси. Саме тому багато людей ніколи не підключаються до таких точок. Хоча й існують певні заходи безпеки, навіть технічно-підковані користувачі часом потрапляють у неприємні ситуації.

Гостра необхідність в інтернеті може виникнути спонтанно, наприклад, біля зупинки громадського транспорту, а ось точки з безкоштовним доступом поблизу може і не виявитись, що створює стресову ситуацію.

Також є країни – лідери з найповільнішого Wi-Fi-підключення. Якщо ви раптом збираєтесь до:

Венесуели (2.2 Мбіт/с), В’єтнаму (2.8 Мбіт/с), Аргентини (2.8 Мбіт/с), Еквадору (2.8 Мбіт/с), Панами (2.9 Мбіт/с) – навіть не розраховуйте на безкоштовний серфінг мережею.

В деяких країнах кількість людей на одну точку доступу досить велике, і це може суттєво вплинути на швидкість інтернету. У якості прикладу: у Франції це показник дорівнює 2.9, в Аргентині – 21.5, в Туреччині – 84.5, в Індії – 39,723.3.

Окрім цього, за даними дослідження компанїї OpenSignal, середня швидкість мобільного інтернету в 33 країнах вища за швидкість в мережах Wi-Fi в цих країнах. Перелік очолила Австралія (середня швидкість мобільного інтернету становить 34,6 Мбіт/с у порівнянні з 21,6 Мбіт/с у Wi-Fi мережах), друге місце посідає Ліван, третє – Катар. Далі ідуть Оман, Греція, Чеська Республіка тощо.

Виявляється, використання безкоштовного Wi-Fi закордоном має цілу низку недоліків, але не варто заспокоюватись, адже проблеми можна вирішити.

перевіряти доступність Wi-Fi в аеропорті, готелі заздалегідь;

використовувати додатки й сервіси для перевірки пошуку відкритих точок доступності публічного Wi-Fi;- потурбуватися про стабільний інтернет-доступ і придбати карту Tez Telecom перед поїздкою. Вартість карти становить €15, які залишаються на вашому рахунку. Ви можете безтурботно використовувати її у 124 країнах світу. Вартість 1 МБ від € 0.005, тому коштів цілком вистачить для соціальних мереж та користування інтернетом загалом.