Еко-активісти закликали встановити контроль за реальною кількістю туристів у НПП “Джарилгацький” та наголосили про необхідність поділу його на зони.
“Головне, що рятує Джарилгач від того, на що перетворилася Кирилівка, це те, що до нього немає сухопутного сполучення. Тільки тому він на сьогоднішній день є найбільшим в Європі незаселеним островом. Але зараз там можна побачити десятки тисяч людей, купи сміття, ніякого контролю за тим, куди можна ходити, куди не можна“, – наголосив голова правління ГО “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк.
Він додав, що в акваторії навколо острова ловлять рибу, креветок та червонокнижних крабів.
“Нещодавно прикордонники вилучили 100 знарядь лову та звільнили з сіток 700 крабів, занесених до Червоної книги. Це абсолютне домінування підтримки традиційних промислів над усіма іншими завданнями національного парку, зокрема завданням обмежувати й контролювати антропогенний вплив“, – наголосив активіст.
Крім того, як зазначила народний депутат Альона Шкрум, лише за останні кілька років, які вона досліджує проблематику Джарилгача, ситуація суттєво погіршилася.
“На сьогодні на Джарилгач ходять великі пороми, переміщається маса людей, і потрапити туди дуже легко. За останні два роки дуже сильно погіршилася ситуація на острові. Стала критичною ситуація з біотуалетами, з пластиком, забрудненням, з великою кількістю людей, для яких просто не пристосовані ніякі умови, щоб вони там перебували, ночували, харчувалися, готували їжу, розводили багаття, викидали сміття тощо“, – наголосила вона.
Також активісти закликають зонувати території нацпарку.
“Згідно з тими запитами, які я робила разом з колегами по парламенту, на Джарилгачі мають бути виділені чотири зони: заповідна, регульована рекреація (так званий короткостроковий відпочинок), стаціонарна рекреація (так звані кемпінги, мотелі) й господарська зона. Але, на жаль, я так розумію, що на сьогодні якраз не вдалося нормально реалізувати ці чотири зони“, – підкреслила Шкрум.
Джерело: Укрінформ
Telegram 
