Безпека в зимових горах: теорія та практика

Щорічно в Карпатах губиться десятки туристів. Особливо неоціненна небезпека гір зимою: в сніжну бурю легко втратити орієнтири, через сніг дорога стає важчою, виснаження наступає швидше. Додати до цього холод, відсутність зв’язку та води й виходить дуже небезпечна ситуація.

Порадами як організувати зимовий похід Карпатами та що робити в разі, якщо ти загубився, з нами поділився Мирослав Мельничук, організатор походів, інструктор з пішого туризму, автор телеграм каналу про походи “Карпатський волоцюга“, сумарно провів в горах понад 600 днів.

безпека в зимових горах що робити якщо загубився

Безпека в зимовому поході

Теорія
Походи в гори – це дуже кайфове хобі, вони розкривають можливість фізично взаємодіяти з дикою природою та спілкуватися з однодумцями, тобто людьми, які розділяють з тобою спільні цінності.

Разом з тим, вилазки в гори пов’язані з ризиком для життя та здоров’я. З одного боку, саме екстрим робить походи цікавими та привабливими, з іншого боку, цей ризик диктує певні вимоги до туриста. Потрібно мати певний рівень фізичної підготовки, досвіду і спорядження. Адекватна оцінка реальності та належний рівень підготовки до екстремальних умов – базова умова безпеки в поході.

Адекватне уявлення про реальність формується в результаті негативного досвіду. Нажаль в новачків часто буває спотворене уявлення про реальність, в основному через те, що негативний досвід рідко проникає в соцмережі. Ніхто не хоче поширювати інформацію про мозолі, отруєння, травми, мокре взуття, різку зміну погоди тощо. В основному на фото з походів усі виглядають веселими і щасливими. Люди схильні думати про хороше, і плануючи вилазку в дику природу, часто навіть не враховують того, що щось піде не так, але в горах дуже часто все йде не по плану.

Можна скільки завгодно говорити про техніку безпеки в горах, писати статті з рекомендаціями як поводитися в екстремальних умовах, але якщо в уяві туриста майбутній похід виглядає просто і весело, то у нього ніколи не буде мотивації вчити ці правила і ретельно готуватися до своєї подорожі.

Практика
Мій друг, рятувальник, розповів мені таку історію:
Кілька років тому, один турист вирішив пройти зі своїми друзями Чорногірських хребет, взимку. До цього він був тільки в літніх походах, але вирішив, що зимовий похід йому під силу. Через кілька днів, йому терміново довелось покинути групу, оскільки через погоду похід затягнувся, а йому терміново треба було на роботу.
З перемички між Попіваном і Смотричем він почав самостійний спуск до села Дземброня і заблукав. На щастя ця історія закінчилась добре, через кілька днів його знайшли рятувальники, він був живий.

Сумніваюсь, що цей турист свідомо хотів потрапити в таку ситуацію, думаю, що коли він заблукав, то це стало сюрпризом, і він явно на таке не розраховував. Чисто випадково йому вдалося натрапити на стару вівчарську колибу, а температура в ті дні була плюсовою, тому він не загинув.

У нього не було нормального спорядження: бахіл, теплого спальника, адекватного одягу, намету, і навіть сірників. В даному випадку, погане спорядження – це наслідок, обтяжуючий фактор, що мало не став фатальним, а причина  – спотворений образ реальності, він просто не уявляв, що його може чекати в зимових Карпатах.

Страх – союзник туриста

Страх та інстинкт самозбереження – союзники туриста в питаннях безпеки. Безстрашний турист погано підготовлений та екіпірований, а погано підготовлений турист – це потенційно мертвий турист.
Насторожений турист готується до найгіршого, а тому краще підготовлений і має більше шансів вижити. 

зимовий похід як підготуватися правила безпеки

Читай також: Як організувати свій перший похід

Як підготуватися до зимового походу в Карпатах


Підготовка до походу включає кілька важливих етапів:
– планування маршруту,
– підготовка спорядження,
– підбір команди.


Маршрут

Теорія
Щоб спланувати маршрут грамотно і зробити його відносно безпечним потрібно мати за плечима досвід подібних походів. Якщо відчуваєте, що досвіду бракує, то краще знайти авторитетного консультанта і порадитись з ним.
План маршруту має передбачати кілька альтернативних варіантів, на випадок зміни погоди, травми, виснаження чи ще якогось несподіваного фактору.

Практика
Якось я вів групу на гору Томнатик (РЛС Памір), що на Буковині. Була пізня осінь, але прогноз був сприятливим, снігу було мало. Ми планували ночувати у вівчарській колибі, але на випадок, якщо вона буде зайнята, ми взяли з собою намети. З одного боку це зайва вага, але з іншого – це розв’язує руки, дозволяє змінювати маршрут і робить нашу групу більш автономною. В результаті ми пройшли далі, ніж я розраховував, і заночували в іншій колибі, і це взагалі був третій варіант для ночівлі.

Коли я планую маршрут, то постійно ставлю собі запитання: “А що ми будемо робити, якщо цю ділянку маршруту занесе снігом?”, або “Як ми будемо сходити з маршруту, якщо хтось в групі травмується?”. Важливо відповісти на них до того, як вирушати в гори.


Спорядження

Теорія
Спорядження та екіпіровка – це інструменти, які допомагають пройти маршрут комфортно безпечно. Погане, непрофесійне і ненадійне спорядження сильно знижують можливості туриста, і дуже важливо розуміти в яких умовах спорядження спрацює, а де його буде недостатньо.


Практика
Коли я ще був новачком в зимових походах, ми з друзями, в грудні, пішли в похід на Чорногірський хребет. План був класичний: піднятися до полонини Веснарка, заночувати в колибі, наступного дня піднятися на ПІЧ, і продовжити рух хребтом. Мотивація та фізична підготовка були в нормі, але спорядження було зовсім неадекватне погоді та тим умовам, в які ми потрапили.

У мене не було нормальних снігоступів, тільки саморобні, вони зовсім не працювали, і рухатися по глибокому снігу було неможливо. Дешева маска постійно потіла і крізь неї майже нічого не було видно. Йти без маски, чи окуляр, теж було неможливо, сильний вітер задував у очі сніг з такою силою, що починала боліти рогівка ока.
Синтепонова куртка була холодною і важкою, спальник теж не видавав потрібного рівня теплоізоляції.

Подібна ситуація була практично у всіх членів нашої команди. Максимум, на що ми могли розраховувати – це більш-менш комфортна ночівля в наметах на полонині Веснарка. На хребті ми б не вижили. Це був суцільний фейл, але ми досить спокійно прийняли свою поразку, і наступного дня повернулися назад.

Наступного року двоє з нас, в складі іншої команди, повторили спробу пройти Чорногірський хребет, ми врахували всі попередні помилки і краще підібрали спорядження, але знову фейл. Вітер був настільки сильний, що йти було практично неможливо. Ми встигли піднятися на Попіван Чорногірський, і просиділи там дві доби, в очікуванні поки стихне буря.

Тільки з третього разу нам вдалося пройти найвищим хребтом України взимку. До того моменту в нас вже було достатньо досвіду, щоб вибрати правильне спорядження, крім того, нам пощастило з погодою. 

Команда

Теорія
Походи – це командна робота, тому дуже важливо з ким ти йдеш в гори. Не обов’язково це мають бути друзі, які розуміють тебе з півслова. В екстремальних умовах важливі не дружні взаємини, а чітка комунікація та швидка реакція на зміну зовнішніх обставин. Ще перед походом потрібно домовитись як ви будете діяти в тій чи іншій ситуації, спробувати змоделювати кілька негативних сценаріїв та домовитись як ви будете координувати свої дії. Також дуже важливо відразу чітко визначити обставини, в яких похід скасовується, і ви повертаєтесь до цивілізації. Часто трагедії стаються саме через те, що команда не може прийняти остаточного рішення продовжувати йти чи сходити з маршруту. В результаті такої невизначеності група сильно розтягується, або взагалі розділяється, а це дуже небезпечно. Простіше всього дати право приймати остаточне рішення людині, у якої найбільше досвіду.

Практика
Влітку 2011 року я і двоє моїх друзів намалювали собі маршрут на 9 днів. Спочатку планували йти втрьох, але багато знайомих виявили бажання приєднатися і в результаті наша команда збільшилась майже до 10 учасників. Ми дуже мало знали один одного, і перед походом не домовились про те, хто буде приймати остаточне рішення, як діяти у випадку негоди, куди будемо сходити, якщо хтось травмується і т.д. У всіх був за плечима досвід походів, тому було вирішено, що всі один одного розуміють і в разі необхідності дійдемо згоди.

Похід пройшов добре, ми пройшли весь маршрут від Мармарос і до РЛС “Памір”, але дуже часто виникали локальні суперечки. То ми ніяк не могли визначитися з місцем ночівлі, то в нас відпочинок, то треба сьогодні піддати, щоб не відставати від плану. У когось було в запасі кілька днів, а хтось одразу після походу мав бути на роботі.

Погано злагоджена команда, відсутність ієрархії та єдиного плану походу зіпсували враження від мандрівки. Влітку Карпати пробачають такі помилки, але в зимовому поході критично важливо діяти злагоджено, згідно єдиного плану.

безпека в карпатах зареєструватися в рятувальній службі

Читай також: Автомобільна подорож Карпатами. Готовий маршрут

Небезпечні міфи про зимові походи

Міф 1: Алкоголь допомагає зігрітися
Алкоголь скоріше стане причиною переохолодження і відморожених пальців, ніж зігріє вас в холодну погоду. Також він зневоднює організм, що також небезпечно в суворих умовах карпатської зими. Алкоголь тимчасово створює ілюзію тепла.

Міф 2: Якщо постійно рухатись, то ніколи не змерзнеш
Коли йдеш в гору з рюкзаком, стає жарко. Взимку, в горах, можна побачити туриста у футболці, але це зовсім не значить, що в складних погодних умовах і при мінусовій температурі, ти можеш продовжувати рух і при цьому виробляти достатню кількість тепла. Виснаження організму одна з причин переохолодження, тому обов’язково треба подбати про укриття, щоб відновити сили.

Міф 3: Топлений сніг – це повноцінна вода
З точки зору хімії все вірно, але з точки зору фізіології сніг – це дистильована, тобто демінералізована вода. В тривалих походах рекомендується використовувати ізотоніки, щоб отримувати достатню кількість солей, інакше організм швидко виснажується.

Міф 4: Чим більше дуг в конструкції намету – тим краще він підходить для зимового походу
В складних умовах, під шквальним вітром і в мороз, ставити експедиційний намет на 5 дуг – це завдання з зірочкою. Круто, звісно, але не кожен справиться, особливо в пуховику, масці, великих рукавицях, і коли пальці майже не згинаються. Складна конструкція намету, в умовах високогір’я – це скоріше недолік, ніж перевага.

Міф 5: Спати на снігу, м’яко і комфортно
На бетонній підлозі та карематі спати зручніше ніж на снігу. Сніг приймає форму твого тіла, і коли ти в процесі сну пробуєш перевернутися на інший бік, то здивовано виявляєш, що під тобою нерівна поверхня, і тобі в бік давить якась гуля. Взимку краще одночасно користуватися і надувайкою і карематом.

Поради для тих, хто збирається в зимові Карпати

Перед тим як йти кататися в дикі регіони Карпат, подбай про свою безпеку, ці рекомендації допоможуть тобі не заблукати в горах.

1. Подбай про навігацію
Перед поїздкою скачай кілька програм для навігації (Maps.me, OsmAnd, тощо) та протестуй їх, завантаж карти регіону, в який ти зібрався їхати, повивчай рельєф і населені пункти які розташовані поблизу. Обов’язково візьми з собою павербанк, щоб мати можливість звіритись із картою якнайдовше. 

2. Носи з собою аптечку
Тримай в своїй кишені кілька пастилок парацетамолу, аспірину, якогось знеболюючого

3. Бери з собою запальничку
Розвести багаття в Карпатах взимку, в сиру погоду, надзвичайно складно, але з запальничкою у тебе буде шанс.

4. Повідомляй про свої плани
Розкажіть детально про свій маршрут катання комусь з близьких, домовтеся про орієнтовний час виходу на зв’язок. 

5. Зареєструйся в рятувальній службі
Перед зимовим походом або серйозним виїздом на фрірайд варто записати контакти рятувальників в регіоні та зареєструватися в ДНСН, заповниши анкету.

У випадку, якщо ти заблукав

6. Не панікуй
Звучить смішно, але насправді це дуже важливо. Чим швидше ти зрозумієш, що ти заблукав, і приймеш цю думку в якості реальності, тим більша ймовірність, що ти зробиш все правильно, для того щоб тебе врятували. Не треба з усіх сил бігти за сусідній схил, з надією що там точно буде якась дорога, а заспокоїтись і оцінити своє становище.

7. Повертайся назад
Теж не сильно оригінальна порада, але вона дуже логічна. Якщо ти заблукав, і погода дозволяє вам повернутися шляхом свого спуску, то це, в такому випадку, найкоротший шлях до порятунку.  

8. Рухатись в напрямку порятунку чи стояти на місці?
Все залежить від конкретної ситуації. Для рятувальників краще, коли ти залишаєшся на місці, це зменшує регіон пошуків. Однак залишатися на місці не завжди краще для тебе, може бути погана погода і дуже вітряне місце, наприклад на хребті. В такому випадку потрібно шукати укриття, і спускатися до лісу, там тепліше і більше шансів вижити. 

9. Залишай сліди
Якщо ти зрозумів, що втратив орієнтацію, і збираєшся йти шукати укриття, то на вході в ліс можна зав’язати якусь яскраву стрічку, або пакет. Але не залишай одяг. 

10. Намагайся не розділятися з товаришами
Якщо ти заблукав ще з кимось, то розділятися можна тільки в крайніх випадках. Якщо є така потреба, то перед тим як розділитися, ви маєте чітко визначити як, в якому місці та через скільки часу ви вийдете один з одним на зв’язок. Але краще не розділятися. Ідея розділити сили і розвідати місцевість в пошуках слідів цивілізації окремо – це дуже погана ідея.

як не загубитися в зимових карпатах