Мабуть, якби у світі існував рейтинг країн з найбільшою концентрацією цікавих місць на квадратний метр, Чорногорія його б очолювала. Дивовижно, скільки в цій маленькій державі зібрано природних та історичних пам’яток. Коли потрапиш до Чорногорії, приготуйся до складнощів зі складанням маршруту – хотітиметься потрапити всюди. Тримай добірку, що допоможе тобі визначитись!
Дізнавайтесь більше про цікаві місця, дешеві авіа та лайфхаки, підписуйтесь на наш Telegram канал або Viber групу.
Каньйон річки Тари
Глибочезний (1300 м) та довжелезний (82 км) каньйон Тари – найбільший у Європі. Щоб побачити щось хоч трохи подібне, маєш податися до США з його легендарним Великим Каньйоном. Ущелина річки Тари дуже різна. Інколи це – прямовисні скелі та бурхливий потік, а часом – пологі схили й поважний плин річки. Але завжди й будь-де – це пейзажі, від яких відбирає мову, та шалена енергетика місця.
Ти можеш рухатись пішки, а можеш сплавитись річкою на рафті, обравши один з двох маршрутів – коротший, на 18 км, або довший, довжиною 100 км. Втім, обидва шляхи минають найцікавіший відрізок Тари – з найбільшим падінням висоти та порогами. Завершити похід до каньйону найкраще відвідинами мосту Джурджевича – величезної бетонної споруди над прірвою. Цікаво, що в цьому місці є чудові заклади харчування, де варто спробувати все, а особливо – рибу, виловлену прямісінько з річки, над якою ви щойно гуляли.
Національний парк Дурмітор
Насправді, попередня локація – це лише маленька частина національного природного та ландшафтного парку Дурмітор. І хоча більшість туристів обмежується лише відвідинами каньйону, тобі не можна оминути цього місця з декількох причин. Перша – це величезна, прекрасна й не залюднена туристами територія. Тут на тебе чекатимуть на диво гарні гори, печери з віковими сталактитами, прадавній непролазний ліс, гірські річки, річечки й загублені в глибині лісів озера. Кажуть, що на дні одного з них – Чорного – знаходяться руїни монастиря.
А найголовніше – люди, що живуть в цій місцині роками й зберегли свій звичний уклад. Вони мешкають у своїх чудернацьких хижах, випасають домашню худобу на високогірних луках, говорять своєю чудернацькою мовою та готують прості й смачні сири з овечого молока, які ти маєш неодмінно спробувати. Зауваж, що приїжджати до Дурмітора на один день – марне витрачання часу. Найкраще залишитись тут на 3 дні, організувавши щось на кшталт подорожі у подорожі – в парку ти вільно знайдеш житло (дешевше, ніж будь-де), харчування (дешевше, ніж будь-де) й розваги. Тут можна поплавати озером на човні, прогулятись горами верхи, чи взявши в оренду велосипед, займатися альпінізмом, відвідати місцевий парк розваг… І робити ще казна-скільки справ. Обирай!
Читайте також: Цікаві місця Болгарії, які вас вразять
Скадарське озеро
Це саме те озеро, яке між собою ділять Албанія та Чорногорія. Причому більша його частина дісталась саме Чорногорії. Прогулянка цією водоймою одночасно й природнича, й історична. На озері гніздиться більше ніж 200 різновидів птахів – усіх ти не побачиш, та найбільші, наприклад, пелікани, качки та чаплі, обов’язково стрінуться дорогою. Плесо озера величезне й на ньому то тут, то там стримлять острови, і майже кожен з них може привабити чимось цікавим – малесенькою церквою або монастирем, пам’ятником чи руїнами древньої фортеці.
Скадарське озеро заворожує своєю величчю, та сповна оцінити її можна лише з води. Тож рушай на екскурсію, аби побачити, про що саме мова, порибалити (це можна зробити лише на екскурсії, адже потрібна ліцензія) та послухати розповіді монахів про те, що відбувалось дуже-дуже давно.
Монастирі Острог та Морача
Ці монастирі не лежать поруч й навіть виглядають по-різному, але однаково достойні твоєї уваги. Острог – «зірка» серед всіх чорногорських монастирів. Це третє за популярністю місце серед православних паломників після святинь Ізраїлю та гори Афон. Монастир старий та суворий. Висічений прямо в скелях й зберігає мощі Василія Острозького. Приготуйся до того, що тут дуже велелюдно й гамірно, але й гарно теж. Але краса ця холодна, аскетична й відсторонена.
Морача ж – менший, пасторальний і затишний. За нашестя турків був розграбований, але історична архітектура збереглась і на її основі монастир було відновлено у XVI столітті. Зовні він скромний, як і притаманно архітектурі в типово рашському стилі. А от всередині прикрашений розкішно – балканським іконописом та фресками XIII століття. Прогулянка монастирем цінна не скільки пам’ятниками, хоч й вони тут є, як можливістю познайомитись з монастирським побутом: відвідати чернечі келії, залишитись на обід з братією, побачити промисли монастиря. Й не забудь придбати на згадку монастирський мед та освячену оливкову олію.
Читайте також: Неймовірна Албанія: що подивитися та куди поїхати
Котор та Которська затока
Після гір саме час відпочити на березі моря, тож рушай до Котора – найцікавішого курорту на адріатичному узбережжі. Це місто засноване бозна-коли, за часів Римської імперії називалось Акривій, а до наших часів у дивовижно гарному стані зберегло типову середньовічну архітектуру з легкими пізнішими нашаруваннями. Котор розташовано в дивовижному місці – у найпівденнішому європейському фіорді. Так-так, саме фіорді. У місті є чим зайнятись і що подивитись – собор Святого Трифона (символ міста), театр Наполеона та безліч церков (святої Анни, святої Марії, святого Луки), масивна кам’яна стіна, що оточує місто, фортеця св. Іоанна.
Після того, як сходиш Котор вздовж і впоперек, рушай вивчати Бока-Которську затоку. Не пішки, звичайно, а з води. Лише не обирай, будь ласка, швидку екскурсію на годину-дві. Адже тут дуже багато місць, які варто побачити – острів Мамула, блакитна печера, храм Богородиці на рукотворному острові та інші.
Давньоримське місто Дукля
Дукля – давньоримське місто, від якого, на жаль, залишились лише мальовничі руїни. Колись воно було настільки важливим центром, що римляни тут селилися надовго й звели чимало будов. Не раз переживало набіги завойовників, а остаточно зруйнувалося після декількох землетрусів великої сили.
Лише уяви, тут прямо на поверхні непорушені ніким лежать залишки базилік та капітелей, видніються частини колон й фундаменти будинків, всюди розкидані кам’яні плити з написами. Не спаплюжені, у дуже доброму стані. Гуляючи між ними, дуже легко намалювати в уяві, як Дукля виглядала спочатку. Як жили та чим займались її мешканці. Вхід тут вільний, а туристів майже не буває, тож кращого місця для історичних ретроспектив годі шукати.
Читайте також: Гід по Хорватії для фанатів “Гри Престолів”
Цетінє та гора Ловчен
Звісно, ти в будь-якому разі потрапиш до Будви чи Петроваца – ці локації настільки очевидні й популярні, що писати про них немає сенсу. А от маленьке Цетінє можеш оминути. Й зробиш величезну помилку, бо де ж ще побачиш справжню, чесну, відкриту Чорногорію?
Річ у тім, що це місто – своєрідний символ боротьби чорногорців за свободу та незалежність. Чимало визначних для країни процесів та подій відбувалось саме тут. Саме в Цетінє була утворена резиденція автохтонної православної церкви, саме тут було організовано спротив турецькій навалі. Саме тому в місцевому історичному музеї зберігається найбільша на Балканах колекція зброї. І саме тут, на горі Ловчен, поховано найвизначнішого чорногорського правителя Петра Негоша. Чорногорці кажуть, що це був найкрасивіший чоловік на землі, й шанують його найбільше серед усіх правителів. Тому звели для нього пишний мавзолей з на вершечку гори Ловчен (місце обрав сам Негош).
Сходити на цю вершину варто не лише задля мавзолею і пейзажу, що з неї відкривається. А ще й заради того, аби зустріти на шляху декілька автентичних селищ на гірському схилі – зі старовинними хатами, автентичними промислами й жителями, що інколи влаштовують для гостей неповторні фольклорні виступи.
Ущелина Грло Соколово
Психологія людини влаштована так, що серед безлічі подій вона найкраще запам’ятовує останню, погану чи хорошу, ситуацію. Саме тому найкраще цю локацію залишити наостанок – після походу до ущелини Грло Соколово ти пам’ятатимеш подорож до Чорногорії серед найяскравіших речей у власному житті. Ця ущелина лежить на кордоні з Албанією, у самому серці Північно-Албанських Альп. Глибина, від якої паморочиться в голові, гострі прямовисні скелі, мінімум зелені та птахи, що літають прямісінько над головою. Ось що ти побачиш в ущелині – оглядовий майданчик облаштований так близько до краю, що слова про запаморочення голови – не просто фігуральний вислів. Цей краєвид врізається в пам’ять – ще довго, закривши очі, ти бачитимеш скелі й птахів, яких мотає вітром серед скель.
До речі, на шляху до ущелини розташовано декілька автентичних селищ з приємними жителями (на випадок, якщо тобі не вдалось відвідати такі раніше) та найвисокогірніший в країні ресторан-корчма Дубірог, де при нагоді можна не лише пригоститись простими гірськими стравами, а й заночувати. Тож Грло Соколово виглядає перспективною локацією на випадок, якщо ти маєш лише 1-2 дні, хочеш побачити щось вражаючи, заодно познайомившись з побутом місцевих жителів й місцевою кухнею.
Telegram 
