Досвід: як організувати трекінг по Лікійській стежці

Лікійська стежка – це пішохідний маршрут в Туреччині по місцям древньої Лікії, що входить в список наймальовничіших у світі. Й не дарма. Різноманітність та краса краєвидів тут захоплює. Повний маршрут від Анталії до Фетхіє складає 540 км. Найпопулярніший відрізок – Анталія–Олімпус. Мені давно кортіло пройтися цією стежкою, тож минулого року, зібравшись невеликою компанією, ми вирушили в Туреччину.

Особливість Лікійської стежки – її можна проходити дуже по-різному. Можна обирати не тільки певні відрізки стежки, а й формат. Можна йти з рюкзаком та ночувати в наметі в лісі, можна ночувати в наметі в спеціальних кемпінгах – в такому випадку в вашому розпорядженні буде душ, туалет, спільна кухня, доступ до кафе чи бару; можна зупинятися виключно в гест-хаусах і спати на м’якому ліжку, можна за невеликі гроші ставити намет на подвір’ї місцевих – вони завжди радо здадуть кімнату або місце у дворі. А можна міксувати усі ці варіанти, як вам заманеться. Власне, саме це ми та зробили: ми через день зупинялися в гест-хаусах, щоб добре перепочити, а наметом ставали в кемпінгах, лише раз ночували “по-дикому” у безлюдній бухті з кабанами. Але про це згодом.

Переліт до Анталії, старт подорожі по Лікійській стежці

Більшість туристів починають свій маршрут стежкою з боку Анталії, в такому випадку зручніше прилітати в Анталію, а звідти автобусом до потрібної точки старту. З України літає турецький лоукост Pegasus, ціни на авіаквитки в періоди розпродажів стартують від €80 в обидва боки без багажу (лише з ручною поклажею), за перевезення наплічника доведеться доплатити ще €20. Детальніше про правила авіакомпанії Pegasus. Зручно відслідковувати розпродажі можна в на сайті в розділі «Халява радар» або в телеграм каналі Ветер дует.

Коли найкраще проходити Лікійську стежку?

Ідеальним періодом для трекінгу по Лікійці вважається весна з середини березня по кінець травня: вже достатньо тепло, менше опадів та більше сезонних фруктів. Влітку надто спекотно, а зимою враження від трекінгу можуть зіпсувати дощі та сніг в горах, хоче температура вдень взимку може доходити до +20 градусів.

Підготовка до трекінгу по Лікійській стежці

Спеціальна фізична підготовка трекінг по Лікійській стежці не потрібна. Якщо ви бували в Карпатах, полюбляєте піші прогулянки та маєте певну витривалість – цього достатньо. 

В залежності від формату трекінгу потрібно зібрати спорядження. Стандартний набір для походу: намет, спальний мішок, каремат (рекомендую надувні), палиці (опціонально, але дуже стають в пригоді), похідна кухня, комплект одягу, зручні черевики та змінне взуття, тощо. На виборі взуття хочеться зупинитися: неправильно підібране взуття може вщент зіпсувати похід. Дуже погана ідея брати на стежку кросівки – на стежці трапляється дуже багато каміння, тому взуття з м’якою підошвою категорично не підходить. Найкращий варіант – трекінгові черевики, що захищають голінь. Також добре мати другу пару взуття для відпочинку, наприклад сандалі.

Для самостійного приготування їжі обов’язково потрібний газовий пальник. Розводити багаття в багатьох місцях заборонено, особливо на пляжах та в бухтах. Оскільки газові балони заборонено перевозити в літаку, придбати паливо можна в Анталії, в магазині Decatlon або Tibet Outdoor. Також балони продають в маленьких містечках, що трапляються на шляху, але краще придбати балон заздалегідь.

Обов’язковий аксесуар – сонцезахисний крем. 

Харчування на Лікійській стежці

Тут також є опції: можна готувати самотужки, можна харчуватися в гест-хаусах та кемпінгах чи місцевих кафе. Звісно, в горах чи далеко в лісі не варто розраховувати на кафе, хоча, інколи трапляються і такі варіанти. Зазвичай сніданок в гест-хаусах чи кемпінгах складається з яєць та різних додатків: сосисок, овочів, масла, сиру, хліба. 

В місцевих маленьких магазинах, які можна зустріти в селах, набір продуктів не зовсім звичний для нас: навіть не варто намагатися знайти там гречку, вівсянку, навіть рис та макарони трапляються рідко. З консервами теж все погано – зазвичай полички забиті тунцем та консервованою долмою. Замість звичної ковбаси тут можна купити суджук – щось на кшталт напівготової ковбаси, яку треба смажити. Тож з похідним меню потрібно фантазувати або запасатися харчами у великих супермаркетах та містах. 

Для швидких обідів на стежці ідеально підходить сублімована їжа. Зараз є багато українських виробників, що пропонують широкий асортимент їжі в пакетиках від 25 грн за порцію.

Щодо славнозвісної турецької кави – не розраховуйте на кав’ярні третьої хвилі, навіть в Анталії. Особисто мене кава в кафе на стежці не вразила. Для пристрасних поціновувачів кави рекомендую варити її самотужки – вже краще, ніж те, що вам подадуть в туристичному ресторанчику.

Вода. На стежці багато питних фонтанчиків та джерел води, де можна поповнювати запаси. За допомогою Maps.me можна знайти найближче джерело та почитати відгуки: трапляється, що потічок чи фонтан пересох і воду звіти брати не рекомендують.

Читайте також: Як пройти свій перший трек в Непалі, якщо ти новачок

Маршрут та карти по Лікійці

Лікійська стежка дуже добре промаркована червоно-білими позначками, що зустрічаються на деревах, камінні, табличках, тощо. Проте сподіватися лише на маркування не варто. Для кращої орієнтації на маршруті ліпше використовувати карти місцевості. Ми орієнтувалися за допомогою Maps.me – тут зручно можна побудувати маршрут, також на картах Maps.me досить детально позначені стежки, джерела води, цікаві місця, тощо. В інтернеті можна знайти різні варанти карти по стежці для навігаторів та застосунків.

Складаючи маршрут, ми вирішили відмовитися від ділянки стежки, що заходить в гори, та пройтися поближче до узбережжя. Ми стартували в містечку Каш та закінчили в Тікірові, тобто йшли не від Анталії, а до до неї. Оскільки нашою метою був дуже розслаблений варіант трекінгу, з мінімальними переходами приблизно 15 км за день, ми дозволили собі кілька разів скоротити менш цікаві ділянки маршруту, під’їжджаючи на автобусі, таксі та навіть човні. Але все ж основну частину нашого маршруту ми пройшли пішки. 

Кекова та затоплене місто

Маленьке містечко, де можна зустріти багато руїн античних часів, в основному гробниць. На катері або каяках можна відвідати затоплене одноіменне місто або Sunken City. Дуже мальовниче місце. Ми зробили хитріше – попросили капітана катера висадити нас на одній з бухт, поближче до Лікійської стежки, тож назад в місто ми не поверталися і таким чином дещо скоротили наш маршрут.

Античне місто Міра

Після ночівлі в кемпінгу Демре, ми під’їхали до античного міста Міра: тут дуже добре зберігся амфітеатр, а також гробниці, видовбані прямо в скелі. На огляд пішло десь півтори години. Далі ми скоротили шлях на таксі й під’їхали до містечка Мавікент, саме звідси починався наш шлях до місця ночівлі – піратської бухти. Проте на місці нас чекала несподіванка – невеличка бухта була вщент зайнята місцевими, що приїхали відпочити на вікенд. На щастя зовсім поруч ми знайшли гест-хаус з опцією зупинитися в будиночках або орендувати місце під палатку. Якщо ви плануєте зупинятися в цій бухті –  зауважте, що з п’ятниці по неділю тут може бути дуже людно, щоб зайняти місце під палатку краще планувати прибуття в бухту до обіду.

Мис Гелідонія

Спочатку ми планували зупинитися тут, проте почитали останні відгуки про погану якість води в колодязі та можливих скорпіонів, та передумали. Не дарма, для наметів тут не так багато місця. Маяк знаходиться на горі, навколо дуже багато каміння, коріння дерев. Але це гарна оглядова точка, однозначно, варта уваги. Види відкриваються просто неймовірні! Шлях від бухти до маяка приблизно 1-1,5 години. Найближче від мису містечко — Адрасан, до якого від маяка приблизно 3 години. Тут вже відчувається присмак туристичного курорту: на березі можна вийняти прогулянковий катер, є готелі та гест-хауси на різний смак.

Чіралі, Олімпос та вогні Химери

Наступна точка в нашому маршруті – Олімпос та пляж Чіралі. Шлях до містечка пролягає через невелику гору. Лікійська стежка веде прямо через стародавнє місто Олімпос. Плюс – ви можете безкоштовно оглянути древності, мінус – якщо поселитесь в гесті, то доступ до пляжу Чіралі буде тільки через платний віхід на територію Олімпуса. Це не дуже зручно, якщо ви зупиняєтесь на ніч в Олімпусі, а не прямуєте далі до Чіралі. Проте, можна повернутися на стежку і знов зайти в комплекс, а далі вийти на пляж, звідки вже дістатися до Чіралі. Тут дуже широкий вибір гест-хаусів, ми зупинялися в милих будиночках посеред апельсинового саду. Окрім атмосферності, тут дуже класні вечері та сніданки.

В Чіралі немає кемпінгів як таких, проте можна поставити намет на подвір’ї гест-хаусу. Це місце відоме пляжем, де відкладають яйця морські черепахи, а також вогнями химери, що виникають прям з-під землі. В древності вогні сягали 2 м та слугували орієнтиром для моряків, зараз найбільші з них ледь сягають 50 см та чудово слугують туристам для смаження сосисок. Вогні знаходяться приблизно в 3 км від міста. Найкращий час для відвідування – ввечері з пляшкою вина.

Безлюдні бухти

Після Чіралі до Тікірови є лише один шматок стежки без поселень та цивілізації. Стежка проходить дуже близько до моря – йти одне задоволення. На цьому маршруті є кілька прекрасних безлюдних бухт для купання або ночівлі. Деякі з них навіть мають імпровізований душ, кілька столиків для обіду та джерела прісної води. В одній з такх бухт ми зупинилися на ніч. Це була наша єдина повністю “дика” ночівля, максимально близько до узбережжя. Окрім приємного звуку морського прибою, півночі ми слухали тупотіння та вереск диких кабанів, що зграєю атакували сміттєвий бак на пляжі в пошуках їж. Кабанів тут багато, майже скрізь можна зустріти траншеї, які вони риють, шукаючи поживу. Щоб вони не докучали – їжу краще максимально добре пакувати, щоб запах не привертав увагу тварин, та підвішувати повище на дерево.

Тікірова та переїзд в Анталію

Тікірова  – це вже повноцінне курортне місто, де навіть на початку травня можна зустрічати багато відпочиваючих в турецьких олл-інклюзівах. Вулиці міста – це безкінечні торгові ряди з пляжними аксесуарами, сувенірами та виробами з хутра. Місцеві непогано знають російську, тому щоразу намагаються закликати туристів. Особливо весело, коли ти йдеш спітнілий, брудний, з рюкзаком, а турок кричить тобі “Заходь, вибирай шубу! Скоро холодно буде!”. Десь на околиці міста є кемпінг, можливо єдиний тут. Але ми зупинилися в готелі, щоб добряче виспатися перед довгим поверненням додому, в Україну. Зупинятися надовго в Тікірові немає жодного сенсу.

З автобусної станції міста можна виїхати в Анталію. Квитки купувати заздалегідь не потрібно. В нас був ще повноцінний день в місті, тож прямо на автовокзалі ми поклали рюкзаки в камеру схову і повернулися в місто. З варіантів чим зайнятися:

  • Покататися на туристичному кораблику 
  • Відвідати бічпарк
  • Покататися на канатній дорозі
  • Відвідати дельфінарій
  • Прогулятися старим містом

Загалом, є чим себе зайняти. З центру міста до аеропорту є прямий трамвай.

Читайте також: Шлях Сантьяго: враження чотирьох пілігримів

Ціни в Анталії та на Лікійській стежці

Курс ліри у 2019 році був приблизно 6 турецьких лір за $1.

Таксі з аеропорту в центр — 60 лір. В туристичних місцях ціни на таксі одразу зростають в кілька разів, проте можна торгуватися.

Трамвай з аеропорту в місто — 2,4 ліри + 5 лір завдаток за картку

Автобус з Анталії в Каш — 40 лір, з Тікірови в Анталію — 10-15 лір

Шаурма в центрі Анталії — 20 лір

Пиво — 20-25 лір

Кава — 5-10 лір

Свіжі фреші  — від 2 до 10 лір

Сніданки на стежці в гестхаусах або готелях від 15 до 30 лір, комплексний обід з 4 страв — 30 лір.

Поїсти в кафе чи ресторанчику – до 100-150 лір на людину 

Місце в кемпінгу — 35-100 лір з намету, гестхаус — 100-200 лір за номер/будночок.

Вхід до деяких історичних пам’яток — 20-35 лір

Прогулянка до затопленого міста Кекова на човні — 50 лір з людини (в низький сезон)

Яке спорядження потрібно на Лікійській стежці?

Все залежатиме від формату подорожі, який ви оберете для себе. Основне спорядження краще підготувати до походу, дещо з дрібниць можна докупити в Анталії в магазинах Decathlon або Tibet Outdoor. Примірний список речей та спорядження для трекінгу з наметом в середні весни:

  1. Намет
  2. Килимок (карімат), краще надувний
  3. Спальний мішок (літній)
  4. Пальник та газовий балон (купується на місці
  5. Похідна кухня (казанок, миска, чашка, ложка-виделка, ніж, опціонально)
  6. Трекінгові палиці (опціонально)
  7. Зручне взуття, бажано трекінгові черевики
  8. Змінне взуття (легкі кросівки або сандалі)
  9. Куртка типу віндстоппер + дощовик (можна самий звичайний з поліетилену)
  10. Флісова кофта
  11. Футболка похідна
  12. Футболка або кофта з синтетичного матеріалу 
  13. Головний убір (обов’язково!)
  14. Легкі штани
  15. Шорти
  16. Трекінгові шкарпетки
  17. Змінна футболка
  18. Змінний одяг для прогулянок в місті
  19. Плавки або купальник
  20. Індивідуальна аптечка
  21. Індивідуальні засоби гігієни (сонцезахисний крем – обов’язково).

Ціни на Мальдівах: як відвідати елітний курорт бюджетно

Поради та лайфхаки