В’єтнам все більше набирає популярності серед мандрівників: тут є, на що подивитися, а ціни нижчі, ніж у Таїланді. Анна Головко написала дуже детальний путівник по в’єтнамському острову Фукуок.
Віза до В’єтнаму
Якщо у ваших планах тільки Фукуок, то віза на острів не потрібна – при перебуванні до 15 днів. Якщо ви подорожуєте через Таїланд, то туди віза також не потрібна (до 30 днів перебування). Як термін перебування на Фукуоці перевищує 15 днів, або ви хочете відвідати інші міста В’єтнаму, то віза терміном до 30 днів оформлюється по прильоту в аеропорт (Visa on arrival), або заздалегідь у посольстві (але, ніби як, немає сенсу).
Для цього необхідні:
– візове запрошення. Дуже дивна штука — воно просто купується. Є ряд організацій, які їх продають, наприклад www.cheapvietnamvisa.net.
– 2 кольорових фото (можна зробити на місці, але краще взяти із собою задля економії часу)
– анкета (краще роздрукувати й заповнити заздалегідь)
– зворотний авіаквиток
– візовий збір $25.
Віза по прибуттю видається у наступних аеропортах В’єтнаму: Noi Bai airport в Ханої; Tan Son Nhat airport в Хошиміні; Danang airport в Дананзі; Camranh в Нячанзі; Can Tho airport в Кантхо; Lien Khuong airport в Далаті; Phu Quoc airport на острові Фукуок.
Житло на острові Фукуок
Готелі першої лінії моря коштуватимуть істотно дорожче. Пляжі при цьому відкриті, можна жити в 100-200 метрах від пляжу набагато дешевше – та ходити купатися і відпочивати на берег. У багатьох готелях є послуга трансферу на електрокарах до пляжу. Я обрала житло біля пляжу Онг Ланг. Це пляж із сумарно найкращими рекомендаціями та вдалим розташуванням: по центру острова, рівновіддалений від півдня і півночі, скрізь приблизно однаково добиратися за часом, подалі від найбільш туристичного Дуонг Донгу. Раджу обирати готель із басейном. Абсолютно не є їх фанатом, легко переношу спеку, але тут вони дуже рятують, адже спекотно пристойно (середня температура вдень 32-33 градуси, при цьому додаток «Погода» пише «відчувається як 36»), море – занадто тепле і не освіжає.
Зв’язок на острові
Купувати місцеву картку у рази дешевше, ніж використовувати роумінг. Картка оператора VinaPhone із терміном дії місяць і 5 ГБ трафіку обійшлася у 5 доларів. Покриття – практично скрізь 4G. Зручно попередньо замовити через сайт Klook із видачею в аеропортах Ханоя, Хошиміну, Данангу і Няньчангу — отримуєш картку в аеропорту, відразу ж економиш при замовленні таксі й залишаєшся на зв’язку. На цьому ж сайті можна моніторити і промо-купони на екскурсії.
Wi-Fi є практично у всіх ресторанах та готелях — зазвичай все добре працює. Для спрощення питання паролів використовую додаток WiFi Map – він збирає паролі по навколишніх локаціях.
Транспорт на Фукуоці
На відміну від Таїланду, де машини дешевше мотоциклів, у В’єтнамі мото-таксі дешевше таксі-авто десь удвічі-втричі. На Фукуоці працює додаток Grab, через нього в тому числі можна викликати й мото-таксі. Також працюють два місцевих додатки, Mai Linh і Vinasun (при їх активації потрібний місцевий номер). Чекати довго, машин небагато. Альтернатива — замовити таксі через готель або просто спробувати зловити на трасі. Багато готелів надають послугу безкоштовного трансферу з аеропорту – уточніть це заздалегідь. По острову циркулює кілька автобусів:
Туристичний маршрут по визначних пам’ятках, типу Hop on, hop off, маршрут тут
Сині рейсові автобуси, маршрут тут.
Оренда мопеда (байка) на острові Фукуок
Байк – найзручніший і найдешевший засіб переміщення островом, 150 тис донгів (приблизно $6,5) в день із двох за безлімітний транспорт. Копійки на бензин не рахуємо. Обов’язково зберіть відгуки про прокатну контору, у якій збираєтеся його орендувати. Я брала у готелі, оскільки є хоч якесь страхування від обману від імені Booking.com, через який бронювала готель. Традиційний обман — пред’явити вам не вами зроблені потертості, дефекти або подряпини на байку і списати за це штраф. Обов’язково добре пофотографуйте байк перед прокатом, зафіксуйте всі подряпини та дефекти, зніміть коротке відео. Не залишайте у заставу паспорт – скажіть, що вже залишили його в заставу у готелі.
Якщо ви все-таки вдарили байк і є час, дешевше буде самостійно усунути дефект у найближчій майстерні: поміняти дзеркало або зафарбувати подряпини.
Обов’язково візьміть у прокат шоломи, якщо немає своїх, і катайтеся тільки у шоломах. Штраф за відсутність — близько 500 тис. донгів, але важливіша ваша безпека. З тієї ж причини раджу їздити в масці (можна купити одноразову медичну або популярну у місцевих багаторазову квітчасту) або замотувати обличчя банданою. Якщо шолом без візору, то використовувати окуляри. На дорогах багато цементу, будівельного пилу, дрібних камінчиків — і це все буде ваше. Сорочка з довгим рукавом і легкі тайські штани — від пилу, від сонця, комах, подряпин при незначних падіннях. Взуття має бути закритим.
Українські права у В’єтнамі не дійсні, тому заздалегідь оформіть міжнародні. Зупиняють, в принципі, рідко. Якщо ви не перевищуєте швидкість (що технічно складно) і в шоломі, то ймовірність практично нульова. Хабар за водіння без прав — до 2 млн донгів.
В ДТП у Азії все одно буде винен турист, довести власну правоту буде вкрай складно. Не ризикуйте — ви ж нікуди не поспішайте.
Згідно з правилами місцевого пріоритету, чим важчий транспорт, тим він головніший. Бачите автобус або вантажівку — відразу притисніться до узбіччя, він із вами рахуватися не буде. Те ж стосується правил проїзду перехресть.
Дороги, в цілому, хороші, окрім ґрунтовки на півночі (від пляжу морських зірок, повз еко-стежку до рибальського села, про них нижче). Будьте обережні з піском, глиною і щебенем поблизу будівництв. Це найнебезпечніше для двоколісного транспорту. Просто спокійно проїдьте такі ділянки, не гальмуючи й не додаючи газу, без різких маневрів.
Пляжі на острові Фукуок
Із мінусів пляжів Фукуока – планктон. Його пік активності – як раз узимку, коли на Фукуоці сезон. Він постійно мігрує — не можна однозначно сказати, що на якомусь пляжі він є, на якомусь його немає. І він кусається. Укуси — червоні крапочки, можуть боліти й свербіти. Реакція у всіх різна, але краще випити антигістамінний, змастити спиртовмісним. Деякі купаються у вищезазначених білих сорочках — це рятує. Другий момент — піщані блохи. Вони теж є, і теж кусаються. Тому на пляжі краще не скупитися та орендувати лежак.
Всі пляжі державні, закритих немає, можна відвідувати всі, навіть якщо це пляж готелю.
Лонг Біч. Найдовший і туристичний пляж острова, поділений між десятками готелів. Уздовж – вулиця з кафе, магазинами та цілодобовим трафіком. Якщо ви тут не живете, то і їздити сюди нема чого.
Онг Ланг. Досить довгий «західний» пляж середньої людності з розвиненою інфраструктурою і легким доступом. Білий пісок, ідеально прозора вода. Основний плюс — по всій береговій лінії ростуть дерева, що добре захищають від сонця, і є камені, біля яких можна подивитися рибок.
Бай Сао. Описується як пляж-баунті та найкрасивіший пляж острова. З краси тут – сама бухта, оскільки східне узбережжя із пагорбами – це мальовничо. Білий-білий пісок і, відповідно, гарний колір моря, прозора вода. Є гойдалки та досить дивна інсталяція «сходи в небо» (фото – 30 тис, донгів). Пляж «світанковий», сонце звідси йде раніше, ніж із західного берега. Пляж поділено між готелями, лежаки досить дорогі, 100-150 тис. донгів, стільки ж будуть просити за парковку байка. Мінуси — людно, багато сміття на береговій лінії під час відливу, посеред пляжу — територія зі смітником, яка не належить жодному із готелів. Баунті-пляжем і найкрасивішим пляжем Фукуока я б Бао Сай точно не назвала.
Кхем Біч. Сусідня бухта з Бай Сао. Пісок і море схожі, але на береговій лінії в основному ресторанчики, а не дорогі готелі.
Пляж морських зірок. Розташований на півночі, є туалети, лежаки, ресторанчики прямо в морі. Сам пляж — мілководний, по пояс, при прибої вода може бути каламутна. Він не для купання, а для прогулянок та спостереження за морськими зірками, яких тут дуже багато. Пригнічує, що більшість бере їх до рук, садить собі на голову і всіляко знущається. На початку пляжу людно, краще відразу відійти у крайню праву частину — якомога далі від туристів. Іще неприємний момент: останні кілометрів 7 дороги сюди – це суцільна ґрунтовка із ямами, камінням і розмитостями. Закладайте на цей час і терпіння.
Пляж готелю Chez Carole. За рівнем комфорту і візуальної краси берегової лінії – це пляж, що найбільше мені сподобався. Ідеально висаджені пальми, гойдалки, гамаки, інфраструктура, басейн. Людей небагато. Із мінусів — дуже пологий захід у море, саме море мутнувате. Захід закриває пагорб, з цієї причини сонце йде з пляжу раніше.
Пляж Вунг Бао. На центральну частину можна потрапити з траси DT45, проїхавши поворот на село Куа Кан. Тут ви знайдете звичайний шаблонний пляж: із лежаками, ресторанчиками. Але найкрутіша частина пляжу — південний шматочок. Його відвідування можна поєднати з Chez Carole, проїхавши додаткові півтора кілометра по ґрунтовці. Потрібний пляж легко визначити по припаркованих байках. Ось тут – відмінно. Дикий, без інфраструктури, у воді трапляються водорості, зате дуже мало людей, є камінці з рибками. Пройшовши береговою лінією можна знайти зовсім безлюдні мальовничі куточки. На карті ця точка відзначена як Mũi Ông Quới.
Пляж Епізод. Частина пляжу Лонг Біч. У грудні-січні тут проводиться фестиваль електронної музики від організаторів Казантипу. Єдиний плюс — після фестивалю тут залишаються арт-об’єкти та інсталяції, з якими можна пофотографуватися.
Пляж ананасового острова. Про нього — нижче.
Що подивитися на острові Фукуок
Найбільша туристична принада — парк Вінперл. Вінперл можна поділити на чотири «блоки» активностей: парк атракціонів, аквапарк, акваріум і пляж із гумовими батутами. Також тут проводиться маса тематичних шоу та вистав. Карту Вінперла, ціни на квитки, розклад безкоштовних шатлів нескладно знайти у мережі. З візуальних мінусів — величезна кількість атракціонів і гірок, що будуються (окрім існуючих), будівельний транспорт, що їздить туди-сюди, суспензія пилу в повітрі.
Вінперл Сафарі Парк. Якщо є бажання поєднати з парком Вінперл — є більш вигідні комбо-квитки. Територія поділена на дві частини: зоопарк із вольєрами й територія «сафарі» з тиграми, зебрами, носорогами та іншими тваринами, по якій їздять автобуси міського типу. Більшість тварин обгороджено дротом під напругою, тому сафарі це можна назвати умовно. Є контактні зони: можна погодувати слонів, лемурів і жирафів, подивитися шоу птахів. Якщо ви раніше не були у подібних парках, то, напевно, сподобається. Якщо ж були в аналогічних більших і відоміших парках, то можна не відвідувати. Із мінусів наголошують на тому, що під час спеки практично всі тварини сплять, їхати краще раніше вранці.
National Park. Величезна природоохоронна зона, що займає більшу частину острова. Тут відновлюється популяція декількох видів мавп і сумарно мешкає понад 56 видів тварин і 365 видів птахів. Доступ сюди (що, мабуть, добре), закритий з 2017 року. Можливо, щось у майбутньому зміниться
Канатна дорога на ананасовий острів Хон Том. Зовсім нова, відкрита у 2018 році, занесена до Книги рекордів Гіннеса як найдовша у світі. З моєї точки зору – найцікавіше, що є на острові, абсолютний must see. Кабінки їдуть на висоті 175 метрів над морем і декількома островами. Фінальна точка – Ананасовий острів. Далі можна доїхати до пляжу на безкоштовному шатлі, походити по кафе і сувенірних крамницях. На пляжі все дуже цивілізовано, але людно. Кращі місця займають вранці, із початком роботи канатки. Цілком комфортно відпочивати й на траві. У лівій частині пляжу, за катерами з парасейлінгом, є можливість попірнати з маскою: в наявності рибки, морські їжаки, рапани та огірки. Тільки обережніше з їжаками, вони починаються практично відразу. На зворотному шляху можна затриматися біля стартової точки канатної дороги – це чудове місце для милування заходом сонця.
Вся інфраструктура (шаттл, пляж, шезлонги, каяки, водні гірки) входить у вартість канатки – 300 тис. донгів. Квиток можна придбати на вищезгаданому Klook – дешевше, ніж у касах (вийшло 280 тис. донгів).
Також пропонують два комбо-пакета, канатка + аквапарк за 500 тис. донгів (але в ньому поки працює мало гірок) і зверху ще + шведський стіл за 600 тис.. Окремо аквапарк – 200 тис., шведський стіл – 250 тис.. Поїсти в інших кафе — також недешево, близько 150-200 тис. донгів за страву, так що їжу можна взяти з собою.
Пагоди та храми розкидані по острову, їх відвідування можна поєднувати із основним маршрутом. В цілому ж, відчувається комуністична доктрина: храмів тут не так багато і вони не такі розкішні, як у сусідніх країнах.
Night market. Класична точка азіатської інфраструктури. Зазвичай це зосередження недорогої вуличної їжі, на Фукуоці ж це скоріше туристичний атракціон — тут і їжа, і одяг, і сувеніри дорожче, ніж у інших місцях. Вибір дійсно великий: тут продається все, що в принципі можна знайти на острові, включаючи м’ясо кобри та крокодила. Можна пройтися пофотографувати, поштовхатися в натовпі, з’їсти рол із морозива й піти смачно поїсти в круту пельменну або фошну поруч (про них нижче).
Снорклінг-тур. Є дві локації для снорклінгу або дайвінгу: північно-західні острови та південні. Про північно-західні — дуже слабкі відгуки. Поруч будується величезний комплекс готелів і база розваг «Вінперл». Море каламутне, морські мешканці залишили цей берег. Південні — добре видно зверху із канатної дороги. Переглянувши підводні відео і фотографії зі снорклинг-турів на південних островах, з упевненістю можу сказати, що воно того не варте — усе запропоноване морським світом Фукуока можна побачити на пляжі ананасового острова, якщо відплисти трохи вліво. Порівнювати з Таїландом, Балі, Карибським морем, Червоним морем це неможливо. Також пропонують рибалку — денну на велику рибу і нічну на кальмара.
Еко-стежка «Forest walk». Її відвідування можна поєднати або з пляжем морських зірок, або з рибальським селом. Це просто доріжка у лісі з увімкненим ультразвуком від мавп. Найцікавіше на цій доріжці — великий дептірокарпус, таке дерево з могутнім корінням, буквально в 100 метрах від початку. Решта — просто півторакілометрова стежка, яка закінчується галявиною.
Водоспади. Їх тут два, Суой Тран і Так Бань. Для відвідування обох потрібно купити символічний квиток. Вода прохолодна, можна скупатися. Варто врахувати, що сезон дощів на Фукуоці з квітня по жовтень, в решту часу водоспадів як таких не буде — ви побачите річечку, озерце і мляві струмочки. Судячи з фото, навіть на піку форми водоспади сильно поступаються своїм острівним побратимам на Балі або в Таїланді.
Рибальське село Гань Дау. Невелике поселення, основна прикраса — інстаграмні рибальські човни у двох бухтах села і місцевий ринок. Найкраще використовувати як зупинку на якомусь із маршрутів та обрати для релаксу ресторанчик на море із видом на бухту (я зупинилася на Biên Hải Quán). Красива точка для зустрічі заходу сонця. За бажанням можна по ґрунтовці доїхати на однойменний пляж, звідки видно Камбоджу.
Смітник із мавпами. Якщо ніколи не бачили мавп у дикій природі, то можна з’їздити на сміттєзвалище на виїзді з Гуань Дау в сторону Вінперла, де вони шукають їжу. Проїхати складно: там зупиняється багато байків покидати макакам цукрових тростин, що продаються тут же.
Перлинна ферма. Це не ферма, а величезний магазин із сотнями перлинних прикрас. Єдине цікаве — панно і скульптури, вирізані з величезних (по 80-100 кг) раковин. Фотографувати не можна. Вхід, звичайно ж, безкоштовний.
Зміїна ферма Донг Там. Філія однойменної ферми в Хошиміні, де розроблено один з найвідоміших в’єтнамських препаратів, Кобратоксан. Сюди веде неочевидний поворот, звіряйтеся з картою. Досить культурний невеликий зоопарк із птахами, вараном, білками, мавпами, видрами та парнокопитними. І, звичайно ж, кобрами та іншими зміями. На вході діє точка з продажу Кобратоксана і Мо Трана (про них — у розділі «що привезти»). Якщо лінь шукати по острову, можна купити тут. Вхід – 30 тис. донгів.
Рибальське село Хам Нін. Селище на сході острова з ринком і масою точок з продажу черепашок і морських зірок. Невелика берегова лінія з відчутним запахом твані, рибальські човни. Раніше тут функціонувало кілька ресторанів на воді, як на пляжі морських зірок, але зараз міст до них зруйнований. Місцеві розповіли, що старому мосту було понад 20 років, а новий побудують через пару місяців. Спеціально сюди їхати, мабуть, не варто.
Ферми з вирощування чорного перцю. Розкидані по всьому острову невеликі посадки вищезгаданого перцю (1 сорт, 4 види, завезено французами) і крамнички з його продажу: фасованого та на вагу.
Фабрика з приготування рибного соусу. Їх теж на острові багато — по суті це магазини з продажу. В окремому залі стоять чани, де соус бродить. До речі, з якоїсь до кінця не зрозумілої причини його категорично заборонено вивозити з острова. Багаж просвічують, вилучають зі штрафом. Можливо, причина — запах. Якщо він розіллється, то відіпрати його не вийде.
Розплідник тайських Ріджбеків. Тут розводять собак місцевої породи — із ними ви будете часто стикатися на острові. Розумні, спритні, вкрай ненажерливі. Розплідник — клітинки для собак різного віку, де їх утримують до продажу, стадіон для тренувань, собаче кладовище. Родзинка програми — шоу-номер, де ріджбек перелазить паркан із сітки (собаки дуже добре плавають і лазять по різноманітних поверхнях). Вхід – 50 тис. донгів на підтримку розплідника, за 10 тис. можна купити корм (беріть два). У навантаження дають гіда, який показує, куди йти та проводить дуже лаконічну екскурсію.
Кокосова в’язниця. Один із лічених історичних об’єктів острова. 50 років тому Фукуок був максимально далекий від готелів і туризму, його центром була в’язниця, вона ж табір тортур і місце із «перевиховання» незгодних. У роки в’єтнамської війни тут містилося близько 40 тис. ув’язнених. У нинішньому стані в’язниця — це невеликий музей із фотографіями та зона бараків за колючим дротом, з клітками тортур та восковими фігурами. Вихід з в’язниці — уздовж проритого ложками тунелю для втечі, через який врятувалося декілька десятків людей. Доступ на територію – безкоштовний.
Крокодиляча ферма. Невеликий парк із черепахами, вольєрами для крокодилів різного віку (сумарно міститься близько 2,5 тис. особин) та інкубатором. Тут же працює кафе, де можна скуштувати страви з крокодилового м’яса, і магазин виробів зі шкіри рептилій. Вхід – безкоштовний, за окрему вартість можна погодувати маленьких крокодилів.
Де поїсти на Фукуоці
Про особливості та фішки в’єтнамської їжі можна почитати в моєму інстаграмі.
Чим занедбаніше виглядає заклад, чим гірше у нього оформлене меню (або його взагалі немає) – тим там дешевше і смачніше. Так, найсмачнішу качку по-пекінськи я спробувала на візку вуличного торговця. І не варто боятися «антисанітарії» – їжа завжди свіжа, готується щоранку на вечір. У В’єтнамі справжній культ вуличної їжі, в’єтнамці ніколи не будуть їсти там, де погано. Шанс отруїтися в туристичному ресторані вище. Турист приїде і поїде, а місцеві ходять в улюблені точки десятками років. Для мене наявність скатертин, оброблених фото — відразу відмовити. Найгірша ознака — меню, дубльоване російською. Краще вибирати навіть без англійського дубляжу. Гарна ознака — маленькі «дитячі» меблі, що означає орієнтованість на місцевих. Їжа тут, в цілому, не гостра — соуси подають окремо. Можна їх не додавати, якщо ви не фанат гострого. В назвах завжди першим йде рис (якщо він є у страві) – com. Далі – те, з чим він. Тобто, cơm gà – це рис із куркою.
Радити щось із місцевих ресторанів – складно. Вони все плюс-мінус однакові та орієнтовані на туристів. Скрізь у меню барбекю: креветки, риба, краби, жаби та равлики. Ближче до туристичних маршрутів – дорожче, далі — дешевше. З рідкісних точок для місцевих, які вдалося ідентифікувати:
Ganh gio pho bo. Відмінний фо (і гостріша його варіація) і курка-гриль недалеко від Онг Лангу. На карті.
Bún chả hà nội. Заклад на Лонг біч, тут подають тільки Бунь ча: це комплекс із супу на насиченому м’ясному бульйоні, з яловичиною гриль, маринованою редькою і котлеткою; тарілка рисової локшини із засмаженим спринг-ролом, корзинка із зеленню. Локшину перекладаєте невеликими порціями в суп, туди ж часник, лимон, чилі, зелень. Смакуєте, постійно додаючи локшину та зелень.
Основна вулиця села Cua Can веде до пляжів Ше Кароль і Вунг Бао. Тут всюди хочеться щось замовити, звабливо пахне фо та грилем, і ринок дуже цікавий. З вподобаних точок – ноу нейм точка із супом Бунь бо по лівий бік, на виїзді з Куа Кан (координати 10.2958305, 103.9177050) і точка з вивіскою Pho посеред ринку – з фо і бун рієу (10.2958305, 103.9177050)
Вуличний ринок на трасі DT975 – між канатною дорогою і Лонг Біч
Поблизу нічного ринку: Huỳnh Ký з крутими вонтонами (координати 10.215368, 103.961321) і Phở Saigon з фо — поруч із ним
Фрукти. Якщо раніше не були в Азії, чимало з них буде в дивину. Все просто: куштуйте все, що бачите й обирайте улюблене. Найдешевше — на денному ринку в Дуонг Донзі, але їздити туди спеціально сенсу немає: обирайте найближчу до вас велику розкладку з фруктами.
Вкрай рекомендую привезти з собою складаний ніж, бажано з хорошим довгим лезом. Ріжуть не скрізь, та й різане відразу тече і псується. Ананаси краще просити почистити та не розрізати – продавець очистить від колючої шкірки, а вдома вже можна нарізати на шматочки. Аналогічно – манго. Знову ж таки, щоб не псувалося. Окрема стаття – дуріан. Для інтересу можна взяти, але важливо, щоб прямо при вас відрізали шматок, бо порізаний заздалегідь дуже смердить. Він чим більше лежить, тим більше смердить.
Кокоси рубають при вас, п’єте з трубочки кокосову воду. Потім можна попросити розрубати надвоє та з’їсти ложечкою желеподібну молоду копру. І напій, і їжа, в спеку дуже рятує.
Алое. Це взагалі суперпорятунок — в перший же день придбайте «пелюстку» і закиньте в холодильник. При потребі нарізайте тонко і змащуйте обгорілі на сонці ділянки шкіри або просто зволожуйте шкіру. Краще за всі фабричні форми алое, 100% натуральний продукт.
Що привезти з Фукуока
Якщо дозволяє час, побудуйте маршрут на Фукуок через якесь велике місто — Сайгон або Ханой, захопіть там кілька днів. Вибір там буде кращий, а ціни – нижчими в кілька разів. У порівнянні з Таїландом вони й на Фукуоці здадуться нижчими, але у великих містах — взагалі подарунок.
Фрукти. Оцініть тверезо, що ви зможете довезти та обов’язково скажіть продавцеві, що вам «із собою», тоді відберуть зеленіші плоди. Серед російських туристів користується популярністю комплектація «фруктового кошика» – вони виглядають як кошики для пікніка та продаються у фруктових лавках. Обмотуються додатково скотчем і здаються окремо від основного багажу, ліміт – 5 кг. Кожен фрукт краще обгорнути папером або газетою. Не можна вивозити кокоси, кавуни та дуріан. Якщо з дуріаном зрозуміло (я завжди везу сушений), то з кокосами й кавунами — цікаво. Сканер, яким в аеропорту перевіряють багаж, не може просвітити кокос, тому, теоретично, в ньому можна провезти будь-яку «начинку», аж до наркотиків або вибухівки. Що стосується кавунів, то тут питання в перепаді тиску — при наборі літаком висоти вони іноді вибухають.
Текстиль. Шовк, сарафани, футболки, сукні — тут нереально великий вибір, можуть навіть пошити на замовлення. В тренді Фукуока — білі сорочки: продаються повсюди, можна купити за 100 тис. донгів. Легкі, зручні від сонця. Якщо готові везти в руках, то варто придбати традиційний в’єтнамський капелюх.
Перлини, чорний перець, мед, кава і кеш’ю. В’єтнам — один із основних експортерів усього перерахованого вище.
Косметичні засоби. Кокосове масло, незліченна безліч масок, зволожуючих засобів з алое, засобів, що загоюють і підсушують — із куркуми.
Медикаменти. Це моя улюблена азійська тема — тут до неможливості багато крутого і натурального і за копійки. Краще зробіть скріншот необхідного на телефоні — і показуйте картинки. З місцевого:
Легендарна зірочка. У звичній нам круглій коробочці, а також спрей для носа-горла.
Cobratoxan. Легендарна мазь із отрутою кобри — для суглобів, від артриту, бурситів, запалення м’язів.
Ba Ho. Білий тигр, розігріваючий бальзам — при застуді, від головного болю, невралгії, при розтягненнях.
Mo Tran (або Dau Mu U). Мазь на основі жиру пітона, мега-загоює і знеболює, незамінна при порізах і опіках.
Ginkgo bilboa. Таблетки з екстрактом гінкго: для поліпшення кровообігу головного мозку і кінцівок, поліпшення пам’яті.
Bao Phu Knang. Мазь на основі куркуми: від тріщин на руках і в куточках губ, висипань.
Cebraton. Таблетки для стимуляції роботи центральної нервової системи: покращують і відновлюють пам’ять, знижують головний біль, вестибулярні порушення, покращують концентрацію.
Glukozamine. Таблетки з акулячим хрящем і жиром — для відновлення хрящової тканини, зв’язок і судин.
Ling-g F. Таблетки або чай із грибами Лінчжи — для зміцнення імунітету, стабілізації обміну речовин, профілактики гіпоксії, виведення шлаків.
Загальне враження: плюси та мінуси відпочинку на Фукуоці
Я б не радила починати знайомство з островами Південно-Східної Азії з Фукуока. Або, якщо ваші плани з розвідки ПСА далекосяжні, можна заскочити сюди: щоб потім все здавалося тільки крутішим і крутішим. В основному тому, що: а) тут немає острівної автентики та й взагалі національної автентики б) він активно розбудовується і, напевно, досягне піку туристичного комфорту років через 5-7. За спостереженнями, тут будують зразково-показовий острів, флагман пакетного відпочинку: з багатоповерховими готелями, блакитними басейнами, шикарними аквапарками, безмежними пляжами. Але поки тільки будують. В цілому ж, для повного розуміння виділіть на Фукуок тиждень – цього більш, ніж достатньо.
Плюси:
Ціна і тільки ціна. Об’їхавши весь Таїланд і Балі, побувавши в Камбоджі та Малайзії, можу сказати, що тут дешевше вдвічі, іноді й втричі. І проживання, і їжа, і розваги, і сувеніри.
Досить спокійний трафік, переважно хороші, широкі, асфальтовані дороги, плоский рельєф. Якщо ви новачок на байці, вам буде легше, ніж на гористому Ко Чанзі або у заторах Пхукету.
Мінуси:
Швидше за все, Фукуок не справить враження на тих, хто добре покатався по ПСА: ані природою і морем, ані пляжами і снорклінгом, ані розвагами. Але однозначно вразить ціною.
Острів почав активно розвиватися зовсім недавно. Будується тут практично все: готелі, дороги, тематичні парки, магазини. Нерідко вас будуть обганяти вантажівки з будівельними матеріалами, що не особливо приємно, нерідко доводиться їхати повз будівництва із пилюкою.
Російські туристи. Острів дуже російський — є російські кафе, багато написів російською, персонал магазинів та аптек часто може порозумітися по-російськи, а то і взагалі вільно говорить. Для кого як, але для мене це мінус. По-перше, де російські туристи — там завжди дорожче. Так вже виходить. Фукуок ще не злетів у ціні, оскільки на етапі будівництва і поки націлений на залучення людей вигідними цінами. Але, думаю, в перспективі ціни будуть зростати. Якщо аналізувати локації Таїланду, то «російські» міста та острови: Паттайя, Пхукет, Самуї — найдорожчі.
Фото: Анна Горкун
Telegram 
