Вистигнути побачити: покинуті храми та палаци Львівщини • dovkola

Покинуті палаци та релігійні споруди Львівщини викликають захоплення та жаль. Десятки й сотні будівель, які поступово нищить час та байдужість міської влади. Але щось привабливе та величне в цьому є.

Добіркою цікавих закинутих будівель поділилися Кравченко Ганна – шукачка пригод, що подорожує світом та Україною. У своєму Instagram блозі вона розповідає як цікаво та з користю провести вихідні.

Тартаківський палац

Де знаходиться: село Тартаків, 92 км від Львова

У Львівській області є невелике село Тартаків. Перш за все воно відоме розкішним палацом Лянцкоронських, збудованим у 19 столітті на місці обгорілих руїн замку. У замка досить цікава історія. У 17 столітті село належало Потоцьким. Саме вони збудували замок. Споруда була масивною і мала оборонний характер, а всередині її прикрасили фресками. Замок був справжньою окрасою Тартакова. Особливо він прославився, коли до влади прийшов Франц Потоцький, один з найбагатших польських магнатів. Франц збирав в замку вельмож з різних країн та влаштовував пишні бали. Сюди часто приїжджала італійська опера. Тут була бібліотека з рідкісними виданнями, дзеркальний зал, створювали свої шедеври видатні художники. При замку навіть працювала фабрика суконних виробів. Карети, бали, танці, опера … Ох, тільки уявіть, якби винайшли машину часу! Після смерті Франца все пішло шкереберть. Його син продав замок одному князю, який збанкрутував. Замок передавали з рук в руки поки в 19 столітті він не потрапив в руки Лянцкоронських.

З невідомих причин замок розібрали й на його місці побудували двоповерховий палац у стилі Французького необароко, залишки якого ми можемо зараз бачити. Маєток був оточений шикарним парком з рідкісними рослинами, серед яких були азалії та магнолії. На відміну від замку, палац використовувався для житлових цілей власників. Він був побудований за зразком “Casino de Paris” в Монако. Я не архітектурний експерт, але, судячи зі старих фотографій, виглядав він приголомшливо. У воєнні роки палац був зруйнований, потім реконструйований. За радянської влади, тут була школа, завдяки чому будівля була збережена. На жаль, в середині 90-х виникла пожежа, і до сьогодні палац знаходиться в аварійному стані. Люди проявляють неабияку зацікавленість палацом, тому надія є.

Читайте також: Водоспади України, які варто побачити

Палац Жевуських-Лянцкоронських

Де знаходиться: село Розділ, 51 км від Львова

У селі Розділ на Львівщині стоїть всіми забутий палац Жевуських-Лянцкоронських.

Не саме надихаюче місце, скоріше навпаки. Але це гарний привід включити фантазію і хоча б на хвилинку уявити велич і пишність того часу. Палац збудований в стилі французького ренесансу. Він оточений парком, в якому росло багато екзотичних рослин і який був дуже цінним зразком садово-паркового мистецтва. До 1939 року резиденція належала графам Лянцкоронським. Граф Кароль Лянцкоронський був мандрівником, знавцем італійського мистецтва, шанувальником художників і відомим колекціонером. Палац вражав своєю вишуканістю і славився приголомшливою колекцією предметів мистецтва. Говорили, що колекція була настільки великою, що могла змагатися з колекцією австрійського імператора Франца Йосифа. Східні килими та західні гобелени, фарфор, картинна галерея з роботами знаменитих на весь світ митців Рафаеля і Рембрандта, бібліотека, яка налічувала до 20 000 томів, зразки старої та нової зброї. Перед початком Другої світової війни, велику частину експонатів вивезли до Відня, в королівський замок у Варшаві й в Краківський Вавель. Деякі цінні експонати надіслали до Ермітажа в Санкт-Петербурзі та в Одеський археологічний музей. До 2004 року тут був санаторій, а зараз будівля знаходиться в приватних володіннях і потихеньку руйнується.

Але знаєте, що найсумніше? Стан палацу і території набагато гірший, ніж міг би бути. У парку брудно і стан погіршується, люди приносять і залишають своє сміття, замість того, щоб забрати чуже. Вхід до палацу був закритий, але двері виламали та зараз там проводить час місцева молодь. Б’є пляшки, вікна і погіршує і без того жалюгідний стан.

Читайте також: Неймовірно красиві місця України, які варто відвідати

Костел Св. Марії Магдалини

Де знаходиться: село Вовків, 25 км від Львова

Краса в неідеальності. Такі думки виникають, коли споглядаєш руїни храму Святої Марії Магдалини. Так, на жаль, це руїни. Але зате які! Найкрасивіші, які нам доводилося бачити. Костел знаходиться в селі Вовків недалеко від Львова. Цю місцевість називають Львівськими Карпатами та вона надзвичайно мальовнича. Храм важко не помітити, він стоїть на пагорбі поряд з цвинтарем. А буквально в п’яти метрах від нього знаходяться будинки місцевих жителів. Якщо вам пощастить, то хтось із мешканців села обов’язково розповість щось цікаве. Тут дуже любив бувати Іван Франко і тут народився відомий український художник Корнило Устиянович. Громадські активісти мріяли створити тут туристичний маршрут “Калиновий Рай” (раніше тут густо росла калина), але без підтримки держави це зробити неможливо. У Вовкові ще є дуже доглянута дерев’яна церква і музей-садиба. Тому дочекайтеся вихідного і не зволікайте.

Монастир Бернардинів

Де знаходиться: село Жвирка, 82 км від Львова

Ренесансний монастир бернардинів з костелом Діви Марії, що стоїть на березі Західного Бугу має погану вдачу. У 1951 році, коли Сокальщина стала радянською, мурований монастир перетворили на Будинок інвалідів, а у 1958 – глумління над святинею досягло апогею – тут з’явилася виправна колонія максимального рівня безпеки. Тут разом з іншими арештантами кару відбували в’язні-довічники, камерами для яких стали колишні монастирські келії. А у 2012 році вогонь знищив комплекс. Стан пам’ятки тепер – жалюгідний. Зараз поряд з монастирем знаходиться виправна колонія і доступ до нього обмежений. Оглянути його можна з берега річки в місті Сокаль. Будуйте маршрут до Фортечної вежі жіночого монастиря Бригідок, яка меланхолійно спостерігає за монастирем з протилежного берега. За легендою під річкою був проритий тунель, де таємно зустрічалися монахи з монашками. Попри сумну історію, це досить мальовниче місце і прекрасна локація для пікніка та рибалки.

Костел Усіх Святих

Де знаходиться: село Годовиця, 15 км від Львова

Бувають місця, які не залишають по собі жодних емоцій. Приїхав – поїхав і навіть немає що згадати. Але ця місцина особлива… На березі маленького озера стоїть напівзруйнований костел. Двері його зачинені тому, що візити до таких тендітних місць небезпечні для людей. Дах відсутній і залишки дуже цінних настінних розписів скоро стануть непомітними для людського ока. Але попри напівзруйнований стан, від будівлі линуть дуже приємні вібрації. Знаходячись там, відчуваєш спокій та благість.

Костел Всіх Святих, один з найкращих зразків барокових храмів. Це творіння відомого архітектора Бернарда Меретина, автора величного собору Святого Юра у Львові, та геніального скульптора Йоана Георга Пінзеля, якого ще називають українським Мікеланджело. Тільки уявіть, роботи Пінзеля у 2003 році виставлялись в Луврі та досить вагомою частиною виставки були скульптури з цієї церкви. Після виставки в Луврі з’явилися особи, готові виділити кошти на реставрацію. Але для цього держава повинна була створити проєкт з реконструкції. Проєкт так і не створили, бо на культуру в нашій країні коштів не виділяють … і все якось стихло само собою.

Маленька підказка – зазирнути всередину можна щонеділі з 15-00 по 15-30 поки там ведеться служба.

Костел Матері Божої Ченстоховської і міні версія Личаківського кладовища

Де знаходиться: село Демня, 40 км від Львова

Село Демня здавна відоме своїми майстрами по каменю. 100 років назад в селі проживало 2 тисячі людей і кожен 20 був різником по каменю. Роботи з місцевого каменю можна побачити по всій Галичині, в тому числі на Личаківському кладовищі. А сільський цвинтар — це просто музей просто неба. Неоготичний костел Матері Божої Ченстоховської був збудований в 1913 році з блоків місцевого пісковику, в той час як більшість споруд того часу будували з цегли. Костел наразі не зруйнований і чудово зберігся. У 2007 році на третій день Великодня з нього впав хрест. Він немов благає звернути на себе увагу. Але зараз двері заколочені, вікна вибиті і нікому немає до нього діла. Ходили розмови про те, щоб зробити в костелі музей кам’яних скульптур. Але поки що далі розмов діло не пішло.